Національне агентство україни - страница 14

^ Додаток Ж
(довідковий)


ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ


М.1 Визначення економічної ефективності проводиться з метою прийняття рішень про доцільність реалізації енергозберігаючих заходів. Вибір енергозберігаючих заходів проводиться шляхом техніко-економічного порівняння варіантів. Оцінка економічної ефективності інвестицій в заходи з енергозбереження (капітальні вкладення) базується на визначенні показників виробничої діяльності об’єкта, що споживає ПЕР. Розмір капітальних вкладень та поточних витрат визначають по діючим тарифам, цінам, нормам та нормативам.

М.2 Критеріями економічної ефективності можуть бути:

М.3 Показники визначення економічної ефективності енергозберігаючих заходів

М.3.1 Прибуток від впровадження Пt

Пt = Еt – Зt, (М.1)

де Пt - прибуток, отриманий від реалізації енергозберігаючих заходів на t-му році реалізації заходів, грн.,

Еt - економія, отримана від реалізації енергозберігаючих заходів на t-му році реалізації заходів, грн.,

Зt - затрати на реалізацію енергозберігаючих заходів на t-му році реалізації заходів, грн.,

М.3.2 Чистий приведений прибуток ЧПП (NPV)

, (М.2)

де k – норматив дисконтування;

tк – останній рік реалізації енергозберігаючих заходів.

Вибір нормативу дисконтування залежить від:

При оцінці ефективності енергозберігаючих заходів норматив дисконтування може вибиратися довільно.

Недоліки даного показника полягають у тому, що він має абсолютний, а не відносний характер, а також у тому, що при розрахунках NPV дуже важливу роль відіграє правильний вибір відсоткової ставки кредиту (нормативу дисконтування), від якої може суттєво залежати результат порівняння інших проектів із різним розподіленням ефекту в часі.

М.3.3 Внутрішня норма прибутковості ВНП (^ IRR)

Числове значення внутрішньої норми рентабельності відповідає граничному розміру нормативу дисконтування IRR = k і визначається із рівняння (М.3) методом ітерацій

, (М.3)

ВНП доцільно застосовувати у випадках, коли норматив дисконтування k важко задати однозначно.


«Продовження додатка Ж».

М.3.4 Простий період окупності ТОК

, (М.4)

де Е - економія, отримана від реалізації енергозберігаючих заходів, грн.,

З – затрати на реалізацію енергозберігаючих заходів у, грн.,

Перевагою методу простого періоду окупності є простота. Він використовується для швидкої оцінки інвестицій в енергозберігаючі заходи на попередніх стадіях розробки проекту з енергозбереження.

Метод простого періоду окупності має свої недоліки:

  1. не приймається в розрахунок “часова вартість грошей”;

  2. ігнорується прибуток, який може бути отриманий після закінчення періоду повернення коштів;

  3. не враховується номінальна вартість залишкового капіталу.

Рекомендації стосовно вибору критеріїв оцінки енергозберігаючих заходів наведені в табл. М.1.


Таблиця М.1 Принципи та критерії вибору енергозберігаючих заходів


Кількість проектів

Взаємозалежність проектів

Обмеження

Критерій

Принцип відбору

Необхідність ранжування

один проект

незалежний

немає
NPV IRR
TOK
NPV > 0 IRR > k
TOK > 1

не потребує

не потребує

не потребує

декілька проектів

незалежні

немає


за витратами
NPV IRR
TOK


TOK
NPV > 0 IRR > k
TOK > 1

не потребує

не потребує

не потребує


потребує

залежні

немає
NPV

TOK
З мах NPV

З min TOK

не потребує


не потребує

альтернативні

немає
NPV З мах NPV
не потребує



^ Додаток З
(довідковий)


ОЦІНКА ВПЛИВУ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


Впровадження енергозберігаючих заходів є ефективним способом зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище, величина яких нормується нормативно-правовими актами. Запропоновані заходи з енергозбереження необхідно оцінити з урахуванням впливу на екологію.

Енергетичні процеси є основою практично всіх технологічних процесів, а кількість шкідливих викидів майже пропорційно кількості використаних ПЕР.

При спалюванні природного газу в атмосферу викидається окисел вуглецю CO2 і окисли азоту NОx.

Величина зменшення викидів окислу вуглецю CO2 і окислів азоту NОx в атмосферу визначається за допомогою вимірів концентрації змісту їх у відхідних газах, з використанням газоаналізаторів:


 (Н.1)

, (Н.2)


де - - питомі викиди, відповідно, окису вуглецю та окислів азоту, кг/тис. м3;

- економія природного газу від впровадження енергозберігаючих заходів, м3/рік.


Величина викидів в атмосферу при виробленні 1 тис.кВт·год електроенергії визначається за даними Міненерго України:

1

викиди твердих часток

4,4 кг/тис. кВтгод

2

окису вуглецю СО2

0,5 кг/тис. кВтгод

3

окислів азоту NOx

2,2 кг/тис. кВтгод

4

окислів сірки SO2

9,9 кг/тис. кВтгод


Величина зменшення викидів в атмосферу від економії електроенергії, кг:

, (Н.3)


де hвик.і – питомі викиди твердих часток, окису вуглецю, окислів азоту окислів сірки, кг/тис.кВт·год;

- економія електроенергії від впровадження енергозберігаючих заходів, тис.кВт·год /рік.


^ Додаток І
(довідковий)


ЗВ’ЯЗОК МІЖ ФІЗИЧНИМИ ВЕЛИЧИНАМИ


О.1 Співвідношення між одиницями енергії


1 кВт·год = 3,6 МДж = 859,2·10-6 Гкал = 122,74·10-6 т у.п.

1 МДж = 0,278 кВт·год = 238,67·10-6 Гкал = 34,09·10-6 т у.п.

1 Гкал = 1163,87 кВт·год = 4190 МДж = 142,85·10-3 т у.п.

1 т у.п. = 8147,30 кВт·год = 29334,12 МДж = 7 Гкал

де

кВт·год – кіловат-година

МДж – мегаджоуль

Гкал – гігакалорія

т у.п. – тонна умовного палива (паливо з теплотворною здатністю 7000 ккал/кг)


О.2 Калорійні еквіваленти перерахунку умовного палива в натуральні види палива та енергію


Природний газ

1 т у.п. =

0,870 тис.м3

Вугілля

1 т у.п. =

1,000 т

Мазут

1 т у.п. =

0,690 т

Бензин

1 т у.п. =

0,671 т

Дизельне паливо

1 т у.п. =

0,690 т

Гас

1 т у.п. =

0,680 т

Теплова енергія

1 т у.п. =

7,000 Гкал

Електрична енергія

1 т у.п. =

8147,30 кВт·год


О.3 Префікси та множники системи СІ на позначення кратних одиниць


Префікс

Позначення

Кратність

тера

Т

1012

гіга

Г

109

мега

М

106

кіло

к

103

гекто

г

102

дека

да

10

деци

д

10-1

санти

с

10-2

мілі

м

10-3

мікро

мк

10-6

нано

н

10-9

піко

п

10-12







Ключові слова: енергозбереження, енергетичний аудит, енергоаудитор, енергоаудиторська група, аналіз ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів, об’єкт, що споживає ПЕР, паливно-енергетичний баланс.






*Під терміном “тепло” слід розуміти воду, що використовується для опалення та гарячого водоопстачання, а також пар.


7714143961666833.html
7714334681781774.html
7714434275369959.html
7714561950405048.html
7714669965875328.html